-
1 comparison
n1) порівнянняin comparison with — у порівнянні з, порівняно з
to bear (to stand) comparison with — витримати порівняння з
degrees of comparison — грам. ступені порівняння
2) схожість, подібність* * *n1) порівнянняby comparison — при порівнянні; порівняно
2) уподібнення; зіставлення; аналогія -
2 comparison
-
3 even
1. n1) поет. вечір, надвечір'я2) парне число3) ціле число2. adj1) рівний, гладкий (про поверхню тощо)2) рівномірний; рівний3) на одному рівні, урівень (з чимсь)4) однаковий, такий же, той самий5) паралельний6) урівноваженийan even temper — спокійна вдача, урівноважений характер
7) справедливий, чесний8) цілий (про число)9) парний (про число)10) точнийeven caps — друк. слово, набране великими літерами
even smalls — друк. слово, набране малими літерами
at even — фін. без процентів
3. adv1) навіть2) навіть ще3) саме, якраз4) рівно, рівномірно, регулярно5) у повній відповідності6) друк. у підбір4. v1) вирівнювати; згладжувати, робити рівним (гладким)2) рівняти, прирівнювати; ставити на одну дошку; вважати рівними3) порівнювати; зіставляти4) підбивати підсумок, підраховуватиto even up the score — спорт. зрівняти рахунок
to even up on smb. — амер. відплатити, помститися комусь
* * *I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися -
4 as. . . as
[ʒz...ʒz]1) такий же... як, так само... як ( при порівнянні)as far as — до ( якого-небудь місця); наскільки, оскільки
as far back as — ще, давно
as good as — по суті, фактично
as long as — доти поки; оскільки; за умови
as much /as many/ as — ( стільки) скільки; посил. цілих
as recently as — ще; усього, тільки, лише
as soon as — як тільки; настільки ж охоче; однаково, все одно
as well as — також; так само як; на додаток; крім того; не лише... але е
-
5 as. . . as
[ʒz...ʒz]1) такий же... як, так само... як ( при порівнянні)as far as — до ( якого-небудь місця); наскільки, оскільки
as far back as — ще, давно
as good as — по суті, фактично
as long as — доти поки; оскільки; за умови
as much /as many/ as — ( стільки) скільки; посил. цілих
as recently as — ще; усього, тільки, лише
as soon as — як тільки; настільки ж охоче; однаково, все одно
as well as — також; так само як; на додаток; крім того; не лише... але е
-
6 even
I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися -
7 Коллінгвуд, Робін Джордж
Коллінгвуд, Робін Джордж (1889, Картвел-Фел - 1943) - англ. філософ, історик, археолог; фахівець зі стародавньої історії Британії, автор праць з релігієзнавства, політики, естетики. Загальним спрямуванням його філософії є неогегельянство. Навчався вдома, потім у чоловічій школі-пансіонаті у Регбі, пізніше - в Оксфордському ун-ті. В 1913 р. самостійно здійснив археологічні розкопки римського форту в Емблсайді; в цей же період отримує вчений ступінь і публікує переклад книги Бенедетто Кроче "Філософія Дж. Віко". Од 1935 р. обіймає посаду професора-завідувача кафедри метафізичної філософії в Оксфордському ун-ті. Зазнав протилежних впливів: спекулятивних філософів (Платон, Віко, Гегель, Кроче, Джентиле) - з одного боку, емпіриків та сенсуалістів (Бекон, Локк, Г'юм) - з другого С. правою свого життя вважав зближення філософії та історії. Використовує філософсько-історичний доробок Гегеля, проте відкидає його тлумачення Духа як абсолютної ідеї, своєрідного всеохопного Логосу, вічної ідеальної основи універсуму. Визнаючи автономність власне історичного пізнання, К. водночас фіксував його певну обмеженість, що виявляється у тенденції підходити до минулого в його чистому вигляді як такого, що існує окремо від суб'єкта історичної дії та пізнання. З'ясування цієї обставини дає змогу, гадав він, усвідомити те, що говорити про суще поза духом немає жодних підстав, оскільки будь-який предмет пізнання є продуктом конструктивної діяльності людини як істоти передусім мислячої, духовної. Дух тлумачиться К. як самодостатній процес творчого мислення. Погляди К. на сутність і функції філософії зазнали певної еволюції, що найбільш виразно виявляється при порівнянні двох його основних праць, присвячених цьому питанню - "Начерку філософського методу" та "Начерку метафізики". Якщо у першій праці філософія розглядається як спосіб систематизації різноманітного змісту людського знання, то у другій головна функція філософії вбачається у з'ясуванні абсолютних передумов людського мислення та форм їх виявлення у різні періоди історії. К. намагався розробити версію "метафізики без онтології" як історичної науки про найглибинніші підвалини наукового мислення, зміна котрих приводить до серйозних, тектонічного штибу зрушень у суспільстві. Зокрема, кризу техногенної європейської культури К. трактував як результат відмови від її головної засади - віри у розум. Ідеї К. вплинули в подальшому на процес поступового відродження метафізики у західноєвропейській філософії.[br]Осн. тв.: "Начерк філософського методу" (1933); "Основи мистецтва" (1938); "Автобіографія" (1939); "Начерк метафізики" (1940); "Новий Левіафан" (1942); "Ідея історії" (не була завершена, опублікована посмертно, в 1946).Філософський енциклопедичний словник > Коллінгвуд, Робін Джордж
-
8 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
9 with
I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
10 ничто
мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.* * *1) мест. ніщо́, род. п. нічо́гоиз \ничто чего сде́лать (получи́ть) — з нічо́го зроби́ти (оде́ржати)
\ничто чего́ не бывало — см. ничуть
\ничто чего́ не поде́лаешь — (разг. не попишешь) см. поделать
2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)преврати́ться (обрати́ться) в \ничто что — перетвори́тися (обернутися) в ніщо́
-
11 естетика
ЕСТЕТИКА ( від грецьк. αίσυητιυόζ - здатний відчувати) - загальна характеристика певної сфери пізнання ("нижчої теорії пізнання" у порівнянні з логікою) (Баумгартен). Це визначило в подальшому долю Е. порівняно із "філософією мистецтва", яка мала попередню багатовікову історію. Кант ("Критика здатності судження") сформулював принцип автономії Е. та мистецтва, показавши, що його не можна зводити до чуттєвоприємного, утилітарно-доцільного та раціонально-дискурсивного. Доцільність Е. міститься не в самих речах та їхніх об'єктивних властивостях, а у відношенні їх до суб'єкта та його здібностей, в почутті задоволення, обумовленому вільною грою розуму та уяви при безпосередньому спогляданні речей. У європейській традиції Е. остаточно визначилась як галузь філософського знання, виробленого нім. класичною філософією В. ирішальним поштовхом до розвитку Е. послужила кантівська ідея "незацікавленості судження смаку". Кантівські ідеї автономії естетичного і розуміння його як ланки між емпіричною необхідністю та моральною свободою були розвинуті Шиллером ("Листи про естетичне виховання") у тлумаченні Е. як самостійної сфери "гри" та "видимості", як образу, що поєднує форму і матерію, чуттєвість і духовність людини. Якщо Кант ще залишається на позиції Баумгартена і називає Е. наукою про "правила чуттєвості взагалі", то Гегель ототожнює Е. з "філософією мистецтва", оскільки її предметом є "царство прекрасного", або художня творчість. У зв'язку з цим категорія Е. не знаходить у Гегеля безпосередньої розробки, хоч категорія "прекрасного" як "чуттєвого явлення ідеї", як єдності ідеї та її індивідуального втілення в дійсності певною мірою є також характеристикою Е. в сфері мистецтва. З розвитком позитивізму проблеми "філософії мистецтва" залишаються поза увагою естетиків, які намагаються пояснити естетичні феномени з огляду на емпіричні дослідження та дані конкретних наук З. відси бере свій початок проблема розмежування та визначення своєрідності "художнього" та Е., естетичної діяльності і мистецтва тощо. Водночас набувають поширення соціологічні (Спенсер, Конпг), психофізіологічні (Фехнер), психологічні (Ліппс), культурологічні (Тейлор) дослідження феноменів Е. як таких, що вийшли за межі мистецтва і ототожнюються з усією сферою культури. З кін. XIX ст., особливо під впливом неокантіанської школи філософії, що запровадила ціннісне розуміння естетичного, ідей Кассирєра про символічну природу культури та мистецтва, принципової спорідненості естетичної і міфологічної свідомості в герменевтиці Гадамера на нових засадах сформувалось уявлення про всезагальність Е. як ціннісної експресивної форми, властивої людській культурі в цілому. Іншим шляхом до обґрунтування всезагальності Е. йшов марксизм, який пов'язував Е. із практичною діяльністю людини, через дослідження загальних закономірностей практично-духовного освоєння людиною дійсності, яка робить спроможним естетичне відношення і сприйняття. Марксистське уявлення про всезагальність Е. знайшло свій розвиток у критиці репресивної тотальності й афірмативного мистецтва Адорно, а також запропонованій Бодріяром концепції "трансестетики". Наголошення всезагальності у марксистській Е. суголосне апології сакрального теургічного призначення естетичного у рос. релігійній філософії (Флоренський, Федоров). Проблеми співвідношення Е. та раціонального, Е. та етичного, Е. та утилітарного, Е. та художнього залишаються актуальними теоретичними проблемами сучасної Е.О. Білий, Л. Левчук -
12 визначеність
ВИЗНАЧЕНІСТЬ - поняття методології науки, завдяки якому оцінюються виражальні можливості дедуктивної теорії І. снують два типи В.: семантична, що характеризує відображеність об'єктів дійсності, їх властивостей і відношень у дедуктивній теорії, та синтаксична, що вказує на взаємозв'язок термінів теорії, можливість визначення одних через інші. У сучасній логіці формальні критерії В. уточнюються за допомогою логічної семантики і синтаксису логічного (інтерпретація, виконуваність, доведеність) В. ластивості В. мають важливе значення при спрощенні, порівнянні теорій, оцінці їх змістовності. -
13 трансцендентальний і трансцендентний
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ і ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ - поняття філософії Канта: трансцендентальний означає: той, що зумовлює можливість пізнання, відповідає на питання: "Як можливе пізнання?", трансцендентний - той, що лежить поза межами свідомості й пізнання. Ці поняття пов'язані з двома межами у пізнанні, що їх визнає Кант. Першою є межа між формами споглядання (простором і часом) та мислення (категоріями) і явищем як об'єктом пізнання. Форми споглядання і мислення разом із необхідною єдністю свідомості ("Я") знаходяться по цей бік досвіду, передують йому та його обумовлюють, що і робить їх трансцендентальними. Другою межею у пізнанні, за Кантом, є межа між явищами і речами в собі, що непізнавані. Ці речі Кант називає трансцендентними, тобто потойбічними. В обох поняттях Кант виявив певні риси реального пізнання: активний дієвий характер суб'єкта, носія пізнавальної діяльності, і відмінність явищ від речей в собі. Перебільшення Кантом різкості зазначених меж мало певні підстави: він досліджував не формування пізнання, починаючи з дитячого віку, а пізнавальну діяльність зрілої людини, власне вченого, у якого і форми споглядання, і категорії, і єдність самосвідомості давно сформувалися і передують досвіду, і який вирішує наукові проблеми: "Як можлива математика, природознавство, метафізика?" Кант повністю усвідомив також той факт, що людина - найбільш важлива істота серед речей світу, що для пізнання вона має не менше значення, ніж об'єкти, і, отже, образи чи поняття є синтезом цих двох факторів пізнання. Поняття трансцендентного вийшло на одне із перших місць у західній філософській думці XX ст. і пов'язане у ній передусім із сферою людського буття. При усій різнобарвності в інтерпретації даного поняття різними філософськими напрямами їх об'єднує думка про специфіку людської природи, екзистенційних вимірів людського світу, про незвідність людини до системи об'єктивної предметності і законів, за якими дана предметність розвивається. Зокрема, йдеться про особливості гуманітарного пізнання у порівнянні із природничонауковим, протиставлення ідіографічного та номотетичного методів (неокантіанство, філософія життя). У філософській антропології (Шелер та його послідовники) людина розглядається в ракурсі біологічної недостатності, що виводить людину за межі її просторово-часової організації, її чисто тваринних потреб. Людина характеризується як істота, яка "трансцендує" саму себе, свою життєдіяльність, а її стрижнем виступає духовність як понаджиттєва здатність, яка виражає можливість безмежного трансцендування. Значну увагу проблемі трансцендентного приділили представники екзистенціалізму. Гайдеггер визначає трансцендентне як фундаментальну характеристику людини, що дозволяє їй долати уречевлений світ повсякденності і реалізовувати через проходження низки граничних, межових ситуацій (страх, турбота, вибір і рішення, совість тощо) істину буття. Ясперс особливо наполягав на необхідності концентрації зусиль особистості на піднесенні сьогодення до масштабів трансценденції, бо лише це уможливлює реалізацію ідеї свободи. Шлях трансценденції - це шлях від того, що можна охопити розумом, до того, що виходить за його межі. В західному релігійному екзистенціалізмі (а також неотомізмі) терміном "трансценденція" позначають надприродне, потойбічне, що виходить за межі того, що можна осягнути за допомогою природних пізнавальних здатностей і яке розкривається через віру. В атеїстичному екзистенціалізмі (Сартр, Камю) трансцендентне тлумачиться як ніщо, через яке здійснюється людська свобода і яке є необхідною умовою спонтанного творення людиною самої себе. Згідно з неофройдизмом (Фромм та ін.), людина зазнає постійної потреби трансцендування, перевищення свого становища пасивної істоти.М. ВулатовФілософський енциклопедичний словник > трансцендентальний і трансцендентний
-
14 урбоекологія
УРБОЕКОЛОГІЯ - галузь екології, що вивчає місто як відносно автономну екологічну систему, а також екологічні закономірності та наслідки, пов'язані з процесами урбанізації. Основним екологічним компонентом урбанізованої екосистеми виступає людина, або міське населення. Відповідно універсальне екологічне відношення "організм - середовище" постає у вигляді відношення "суспільство - природа", а останнє - у вигляді відношення "міське населення (людина) - міське середовище". Аналіз міського середовища уявляється як аналіз міста у людському вимірі. Процеси У. є історично закономірними і набули глобального характеру. Проблема урбанізації включає в себе соціально-економічний, екологічний, медико-біологічний та психологічний аспекти. Дослідження динаміки У. в історичній ретроспективі дозволяє краще зрозуміти взаємозв'язок цих аспектів на сучасному етапі. Місто впродовж усієї історії свого існування протиставлялося дикій, незайманій природі, з одного боку, та сільському ландшафтному, як більш адекватному людині, середовищу - з другого. Проте це не означає, що місто лишалося поза природою. Навпаки, образ міста визначався природним контекстом - чи то в порівнянні з природою, чи у противазі до неї. В історії культури природа є стабільним орієнтиром для всіх видів людської діяльності, у Т. ч. й для містобудування. В естетиці виділяють особливий тип міської гармонії, характерною рисою якої є перевищення людської міри в міському ландшафті. Наскрізною рисою урбанізації е значна зміна засад спілкування людей як із природою, так і один з одним. Виникає розбалансованість між природними й соціальними ритмами при домінуванні останніх, змінюється якість отримуваної інформації, способи її засвоєння та характер реагування на неї. Посилюється небезпека безпосереднього руйнування генофонду людини під впливом чинників, що забруднюють міське середовище, а також зниження показників фізичного та психоемоційного здоров'я О. тже, за багатьма параметрами умови існування сучасної урбанізованої людини можуть бути визначені як екстремальні. Постійно зростаючий рівень стресування стає одним із визначальних показників життя урбанізованої людини і водночас - інтегральним показником її взаємодії з міським середовищем. Емоційні стреси мають наслідком розлад адаптивної поведінки людини. Саме тому сучасна У. посідає одне з провідних місць у низці екологічних дисциплін. Завдяки їй відбувається стрімке накопичення даних і знань з різних аспектів урбанізації. Якісним наслідком цього кумулятивного процесу мають бути нові концепції міста, що ґрунтуватимуться на необхідності оптимізації співвідношення природних, соціальних і власне людських компонентів урбанізованих екосистем.Т. Гардашук
См. также в других словарях:
так — присл. 1. 1) Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. || Уживається в головному реченні у функції… … Український тлумачний словник
більший — а, е. Вищ. ст. до великий (при порівнянні – з прийм. від, за або спол. ніж) … Український тлумачний словник
газоконденсатно-нафтовий поклад — газоконденсатно нефтяная залежь gas condensate and oil deposit *Gaskondensatlager mit industrienutzbarem Ölsaum поклад, що містить газоконденсатну шапку і нафт. облямівку пром. значення. Складається з двох термодинамічно рівноважних фаз:… … Гірничий енциклопедичний словник
вилуговування бактеріальне — выщелачивание бактериальное bacterial lixiviation, bacterial leaching *bakterielle Auslaugung вилучення хім. елементів з руд, концентратів і г.п. за допомогою бактерій або їх метаболітів. В.б. поєднується з вилуговуванням слабкими розчинами… … Гірничий енциклопедичний словник
активація процесу зрушення — зміна характеру розподілу та величини зрушення і деформації земної поверхні та товщі порід при розробці пласта суміжними виробками або при повторних підробках в порівнянні зі зрушеннями та деформаціями від окремої виробки при первинній підробці … Гірничий енциклопедичний словник
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник
вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна … Архітектура і монументальне мистецтво
золото — gold, zar *Gold хімічний елемент. Символ Au, ат. н 79, ат.м. 196,9665. Належить до благородних металів. Вироби з 3. виявлені при розкопках найбільш древніх цивілізацій епохи неоліту в горах Франції, в кельтських могильниках, в давніх похованнях… … Гірничий енциклопедичний словник
В. Стус — Василий Семёнович Стус Василь Стус поэт, правозащитник Дата рождения: 8 января 1938 … Википедия
Василий Семенович Стус — Василий Семёнович Стус Василь Стус поэт, правозащитник Дата рождения: 8 января 1938 … Википедия
Василий Семёнович Стус — Василь Стус поэт, правозащитник Дата рождения: 8 января 1938 … Википедия
